Ендометріоз, як заявляють лікарі по всьому світу, входить в трійку всіх гінекологічних захворювань жіночого організму, займаючи третє місце після міоми матки та інших запальних захворювань органів малого таза. На жаль, при відсутності адекватної схеми лікування або повна відсутність терапії здатне викликати у пацієнтки безпліддя, тому, дуже важливо озброїтися необхідними знаннями про дану хворобу, і в разі чого, своєчасно звернутися до лікаря.
Що таке ендометріоз?
Ендометріоз – гінекологічне захворювання, що характеризується розростанням ендометріальних клітин за межами матки, перш за все в маткових трубах, яєчниках, а також в сечовому міхурі, нирках, очеревині, легких та інших органах жіночого, рідко чоловічого організму.
Найменування хвороби латинською звучить як “Endometriosis”, яке походить від слова “endometrium” (ендометрій) і суфікса “-osis” (патологічний процес або захворювання дегенеративного характеру).
Ендометрій ж являє собою слизовий шар, що вистилає внутрішню поверхню матки, який складається з епітелію, строми, кровоносних судин, маткових залоз і основної речовини.
Точні причини ендометріозу ще досліджуються, але за однією з теорій, цим розростанням сприяють гормональні зміни в жіночому організмі. Так, при природному очищенні, в період менструацій, відірвані від слизової маткові фрагменти (гетеротопії), разом з кров’ю потрапляють в кровоносне русло, через яке проникають в Інші частини організму, де осідають і починають розростатися. Більш того, ці тканини, незважаючи на інше місце розростання, зазнають такі ж процеси, як і тканину в матці в період менструального циклу, тобто. також починають кровоточити, збільшувати орган в розмірах і викликати в ньому біль. Таким чином, більшість медиків відносять ендометріоз до гормонозалежних хвороб, на що вказує і гормональна терапія, як засоби першої лінії в лікуванні.
Симптоми ендометріозу головним чином залежать від локалізації патологічного процесу, тому, на нього може вказувати як біль в тазу, якщо тканини розростаються на яєчниках, так і в області живота, якщо захворювання отримала розвиток в сечовому міхурі. Можуть бути і практично безсимптомні форми хвороби.
Якщо говорити про статистику, то ендометріоз частіше діагностують у представниць прекрасної статі репродуктивного віку, від 25 до 40 років — приблизно в 27% підтверджених випадків, від 12 до 15 років — в 10% випадків і від 40 до 50 років — в 2-5% випадків.
У дуже рідкісних випадках ставиться діагноз – ендометріоз у чоловіків, що обумовлено попаданням патологічних клітин в чоловіче тільце ще в період його виношування, тобто під час вагітності. І коли чоловік стає дорослим, при поєднанні різних несприятливих факторів, закладені під час виношування патологічні клітини починають розростатися.
Ендометріоз – МКБ
МКБ-10: N80
МКБ-10-КМ: N80, N80.9
МКБ-9: 617.0
МКБ-9-КМ: 617, 617.9, 617.8
Симптоми
Клінічні прояви хвороби, як ми і говорили, залежать від локалізації розростання (проліферації) ендометріальних клітин, але одна риса все-таки є майже у всіх пацієнток – больовий синдром, які посилюється та початку менструацій.
У деяких випадках симптоматика практично відсутня, через що жінки навіть не здогадуються про наявність патології. У таких випадках виявити хворобу вдається при відсутності вагітності, під час обстеження організму.
Перші ознаки ендометріозу
- Дискомфорт, періодичні болі під час місячних, які локалізуються за межами розташування матки, за винятком болю в грудях.
- Дискомфорт і хворобливі відчуття при статевому акті.
Основні симптоми ендометріозу
- Больовий синдром, перш за все в тазової області, що посилюються перед місячними або несуть хронічний (постійні) характер;
- Хворобливі відчуття при статевому акті( диспареунія), при менструації, а при запущеній формі хвороби біль з’являється навіть при сечовипусканні або дефекації;
- Рясні виділення при місячних;
- Безпліддя.
Другорядні ознаки хвороби
- Наявність незначних кров’яних виділень до і після місячних – при статевому акті-відбуваються при генітальному ендометріозі (в межах органів малого таза);
- Кров’янисті виділення з прямої кишки, пупка, ротової порожнини, носа і навіть очей (кривава сльоза), що залежить від місця, де знаходиться патологічно розрісся ділянку, в якій порожнині або в яких тканинах;
- Наявність частинок крові в сечі пацієнта (гематурія);
- Періодичні розлади в шлунково – кишковому тракті-здуття живота, запори, кишкова непрохідність;
- Розвиток водянки (набряків) нирок, сечоводу;
- Хронічна втома, занепад сил, нервові розлади, які можуть бути обумовлені здавленням нервових волокон;
- Збільшення нижньої частини живота, що зовні схоже на 5-6 тиждень виношування дитини. Це спровоковано збільшенням в розмірах матки.
Розвиток хвороби (патогенез)
Перш за все потрібно сказати, що матка у жінки складається з трьох шарів – поверхневого (периметрій — покриває орган зовні, серозний шар), середнього (міометрій – м’язовий шар) і внутрішнього (ендометрій – вистилає внутрішню поверхню матки, слизовий шар).
Жіночий організм і його репродуктивна функція створена таким чином, що при відсутності запліднення яйцеклітини в матці відбувається відторгнення поверхневого шару ендометрія. Разом з частинками ендометрія назовні виходить про кров, яка поза менструального циклу циркулює в судинах все-того ж ендометрія і більш глибоких шарів матки. У деяких випадках кров через маткові труби може потрапляти в черевну порожнину, де ендометріальні клітини осідають на будь-яких тканинах і починають патологічно розростатися. Це патогенез екстрагенітального ендометріозу.
Генітальний ендометріоз розвивається після відшаровування ендометрія, однак його частинки встигають врости в оголені ділянки м’язового шару матки (міометрій), тобто виходить, що під час менструації ендометрій відшаровується і виходить назовні, залишаючи м’язовий міометрій, що знаходиться під ним лише злегка прикритим і вразливим для несприятливих факторів, в т.ч. і самих відшарувалися ендомітреальних клітин.
Згідно з іншою теорією патогенезу, ектопічні клітини ендометрія формуються з клітин мезотелію (серозна оболонка), стовбурових клітин, а також залишків мюллеровой протоки.
Ускладнення ендометріозу
Незважаючи на те, що ендометріоз може протікати безсимптомно, патологічний процес проліферації ендометріальних клітин може істотно розростатися на сусідні тканини і органи, провокуючи їх запалення, поява спайок.
Крім того, можливі і такі ускладнення хвороби:
- Аднексит (сальпінгоофорит) – запалення маткових труб з яєчниками;
- Поява кіст на яєчнику;
- Переродження пухлин з доброякісної в злоякісну форму;
- Безпліддя;
- Анемія;
- Перитоніт;
- Синдром подразненого кишечнику (СПК) та інші.
Причини ендометріозу
Точні причини ендометріозу досі вивчаються, але є деякі, вже підтверджені фактори, які можуть посприяти розвитку хвороби. Серед таких виділяють:
- Зворотні закид менструальної крові в маткові труби і яєчники;
- Імуносупресія, при якій імунна система не може розпізнати сторонні тканини в тих місцях, де їх бути не повинно;
- Травмування органів малого таза при хірургічних або інших маніпуляціях;
- Інфікування матки, ризик чого збільшується при кровотечах, обумовлених менструаціями.
- Додатковими тригерами в розвитку хвороби можуть виступати:
- Сильні фізичні та розумові навантаження на організм, стреси на тлі відсутності повноцінного відпочинку;
- Генетичний фактор, тобто спадкова схильність до хвороби;
- Розлад в роботі ендокринної системи, гормональні зміни або порушення;
- Шкідливі звички – куріння, зловживання міцними спиртними напоями;
- Несприятлива екологічна обстановка в місці проживання;
- Запальні захворювання органів малого таза (аднексит, вагініт та інші;
- Носіння протизаплідної спіралі;
- Аборт;
- Ожиріння.
Види ендометріозу
Класифікація ендометріозу проводиться наступним чином:
По локалізації:
Генітальний – патологічний процес локалізується в межах статевих органів людини (яєчниках, самій матці, маткових трубах). Також підрозділяється на внутрішній генітальний, при якому зачіпається тільки матка (аденоміоз) і зовнішній генітальний, при якому зачіпаються інші органи малого таза.
Екстрагенітальний – патологічний процес локалізується за межами статевих органів (сечовий міхур, кишечник, за очеревиною і в інших місцях).
Ступені ендометріозу
Ендометріоз 1 ступеня (стадії) – характеризується одиничними поверхневими вогнищами розростання ендометріальних клітин. М’язовий шар не зачеплений. Симптоматика практично відсутня, за винятком деяких змін в менструаціях, наприклад, вони стають більш тривалими, з великою кількістю виділень. Лікування переважно гормональними препаратами.
Ендометріоз 2 ступеня (стадії) – характеризується декількома вогнищами патологічного процесу, деякі з яких зачіпають міометрій (середній шар матки). Пацієнта все частіше турбують хворобливі відчуття. У лікуванні застосовується гормонотерапія, а при необхідності і хірургічним шляхом.
Ендометріоз 3 ступеня (стадії) – характеризується множинними вогнищами ендометріозу з проростанням в міометрій, в деяких місцях досягаючи і периметрія, а також наявністю ендометріоїдних кіст на яєчнику, невеликих спайок в різних локалізаціях. Лікування проводиться хірургічним шляхом з подальшою корекцією стану гормональними та іншими препаратами.
Ендометріоз 4 ступеня (стадії) – характеризується глибоким проростанням ендометріальних тканин в глибокі шари матки та інших органів, великими кістами на яєчниках, глибокими спайками різних органів, вираженим больовим синдромом.
Діагностика ендометріозу
Діагностика ендометріозу включає в себе наступні методи обстеження:
- Збір скарг, анамнез;
- Стандартний гінекологічний ручний огляд статевих органів, а також дзеркальне визначення наявності на слизових патологічних вогнищ;
- Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза;
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія( КТ), при яких патологічні вогнища виявити вдається з більшою точністю, ніж при УЗД;
- При необхідності лікар може призначити діагностичну лапароскопію / гістероскопію і забір біоматеріалів (біопсію) для уточнення діагнозу.
Лікування ендометріозу
Як лікувати ендометріоз? Лікування ендометріозу включає в себе наступні методи лікування:
1. Медикаментозне лікування.
2. Дієта.
3. Фізіотерапія.
4. Хірургічне лікування.
Вибір лікарських препаратів, їх дозування залежать від форми, локалізації, ступеня хвороби, індивідуальних особливостей організму і його переносимості ліків.
1. Медикаментозне лікування
Гормональна терапія – є першою лінією в лікуванні ендометріозу. Розрізняють кілька груп гормональних лікарських препаратів, у яких різна мета в терапії хвороби.
1.1. Комбіновані оральні контрацептиви (КОК)
Комбіновані оральні контрацептиви – при впливі на організм відбувається придушення функціонування яєчників, а відповідно і активності виробляються ними гормонів разом з гормонозалежними ендометроїдними вогнищами.
В результаті відбувається уповільнення прогресування їх розростання з подальшою атрофією патологічних вогнищ. Крім того, застосування КОК знижують, а іноді і зовсім купируют больовий синдром. До препаратів з групи КОК відносяться препарати на основі гормонів – естрогену і прогестогену.
Прогестини-синтетичні аналоги прогестогену. Перешкоджають розростанню ендометріальної тканини, на початку викликаючи децидуалізацію стромальних клітин, а після і атрофію епітеліальних клітин ендометрія. Застосовуються безперервно. Серед лікарських препаратів прогестинів виділяють – “Дієногест”, “Дидрогестерон”, “Норетистерон”, “Медроксипрогестерон”.
Препарати андрогенів-група лікарських препаратів на основі чоловічих гормонів, які при використанні жінками гальмують гонадотропну функцію гіпофіза, пригнічують функціонування яєчників, призводять до атрофування ендометрія, пригнічують лактацію. Зазвичай призначаються при протипоказання до естрогенних препаратів. Серед лікарських форм андрогенів виділяють – “Даназол” (данол), “Неместран” (гестринон).
Агоністи гонадотропін рилізинг-гормону (ГнРГ) – група лікарських препаратів на основі мікрокапсульованого і звичайного триптореліну, які застосовуються при сильно-виражених клінічних проявів хвороби, і в тому випадку, коли терапія комбінованими оральними контрацептивами (КОК) і прогестинами не привели до позитивного результату. аГнРГ купируют функцію яєчників, викликають медикаментозний клімакс. До засобів групи аГнРГ відносять – “Декапептил депо”, “Бусерелін”, “Диферелін”, “Золадекс”. Щоб знизити кількість побічних ефектів додатково призначається прийом малих доз жіночих гормонів.
Інгібітори ароматази-остання лінія боротьби з ендометріозом, використовуються рідко. Препарати призначаються при відсутності позитивного ефекту від попередніх гормональних засобів.
1.2. Знеболююча терапія
Для купірування больового синдрому призначаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП, НПЗЗ), а також протиревматичні засоби, які використовуються в поєднанні з гормональними засобами. Крім того, НПЗЗ купируют запальний процес, якщо такий є.
До препаратів з групи НПЗЗ відносять – “Диклофенак”, “Ібупрофен”, “Нурофен”, “Німесил”.
Серед інших знеболюючих засобів виділяють прості анальгетики – “Парацетамол”.
Зверніть увагу, що при плануванні вагітності уникають прийом НПЗЗ, підгрупи селективні інгібітори ЦОГ-2, до яких в основному відносять різні коксиби – “Рофекоксиб”, “Целекоксиб” та інші. Це пов’язано з блокуванням цих коштів функції овуляції.
Останнім часом в якості знеболюючого засобу все частіше використовують tens-терапію. Її суть полягає в підключенні до тканин, розташованих біля джерела болю струму з наднизькою частотою, які розслаблюють м’язові тканини, нівелюючи больовий синдром.
2. Дієта
Дотримання певних правил харчування при різних захворюваннях є важливим інструментом з подолання складнощів зі здоров’ям людини. Вже не один автор писав про корисність навіть часткового голодування. Однак, в нашому випадку повне голодування виключено, але деякі правила все-таки існують.
Так, дієтологи рекомендують при ендометріоз більше їсти їжу, багату на вітаміни, макро-мікроелементи (кальцій, магній) та інші корисні речовини (жирні кислоти Омега-3, Омега-6 з риб’ячого жиру, а також індол-3-карбінол з капусти).
Корисними будуть зелені овочі та фрукти.
Слід відмовитися від червоного м’яса, шинки, дуже жирної їжі, копченостей, алкоголю.
Помічений позитивний ефект в терапії при зниженні маси тіла пацієнта.
3. Фізіотерапія
Фізіотерапевтичні методи лікування мають помірний ефект при захворюванні, але в поєднанні з медикаментозним лікуванням і дієтотерапією допоможуть швидше зупинити патологічний процес і відновитися організму в період ремісії.
Серед методів фізіотерапії добре зарекомендували себе – рефлексотерапія, лікувальна фізкультура (ЛФК).
4. Хірургічне лікування
Операція при ендометріозі показана в наступних випадках:
- наявність стійкого больового синдрому;
- відсутність ефективності медикаментозного лікування, або ж у разі наявності протипоказань до лікування ліками;
- захворювання 4 ступеня, при якому зачеплені глибокі шари уражених органів, наявність спайкових процесів;
- наявність на яєчнику великих ендометріоїдних кіст, розміром 3 і більше сантиметрів.
- для уточнення діагнозу.
Основні види оперативного втручання при ендометріозі:
Лапароскопія – малоінвазивний доступ в організм, через який проводиться видалення кіст яєчника або інші патологічні вогнища хвороби.
Лапаротомія – більший розріз передньої черевної стінки для проведення хірургічного втручання з видалення вогнищ хвороби з різних внутрішніх органів.
Основні види видалення вогнищ ендометріозу хірургічним шляхом:
Резекція – повне видалення патологічно розрослося вогнища хвороби. Багатьма хірургами вважається найбільш ефективним способом видалення ендометріозу з подальшим стійким позитивним ефектом.
Електрокоагуляція – суть операції полягає у видаленні патологічного вогнища високочастотним електричним струмом, фактично, це процес припікання, при якому білок тканини руйнується, і основна тканина відторгає пошкоджений струмом ділянку.
Лазерна вапоризація – за допомогою впливу на патологічний осередок лазера відбувається його випарювання.
Реабілітація після операції
Для запобігання рецидиву хвороби, після хірургічного лікування призначається гормональна терапія-призначення КОК, прогестинів або ГнРГ.
Лікування ендометріозу народними засобами
Лікування ендометріозу травами в домашніх умовах додатково допомагає в боротьбі з хворобою, м’яко впливаючи на організм. Але перед застосуванням народних засобів все-одно проконсультуйтеся з лікарем!
Календула. Ця рослина має антисептичну, протизапальну, спазмолітичну, регенеруючу дію. В даному випадку відвар календули використовується в якості пиття, тампонових прикладань і спринцювань. Для приготування лікувального засобу 2 ст.ложки сухого або свіжого, але подрібненої сировини заливають склянкою окропу, накривають кришкою і настоюють близько години. Застосовується в теплому вигляді, 3 рази на день по 1/3 склянки. Для підвищення ефективності до календули додають частину безсмертника, калини і звіробою.
Алое, мед, прополіс. Змішайте між собою 1 подрібнений стебло алое (столітник), 1 ч.ложку натурального меду і кілька крупинок прополісу. Нанесіть отриманий засіб на марлевий тампон і введіть його в піхву на 1 годину, а при відсутності печіння і інших неприємних симптомів, тампон можна залишити і на ніч.
Буряк. Народні цілителі помітили, що прийом бурякового соку сприяє відновленню уражених ендометріозом тканин, підсилюють кровообіг в малому тазі, благотворно впливає на жіночий організм в комплексі. Для застосування в лікувальних цілях призначається пиття відстояного бурякового соку в кількості 50-10 г 2 рази на день, перед прийомом їжі, курсом в 2 тижні, після зробити коротку перерву і повторити курс.
Болиголов. Згідно досвіду травників, ця лікарська рослина володіє чудовим лікувальним ефектом при ендометріозі. Використовується в якості відвару і настоянки. Для приготування настоянки болиголова залийте в темній тарі 5 ст.ложок сировини цієї рослини 500 г якісної горілки, закрийте кришкою і поставте в темне місце для настоювання, на 2 тижні, щодня збовтуючи засіб. Приймати настоянку по 1 ч.ложці 3 рази на день, запиваючи питною водою, курсом – до 2х місяців.
Відвар з болиголова застосовується в якості спринцювань. Для приготування заваріть 2 ст. ложки трави болиголова склянкою окропу, настойте засіб, процідіть, використовуйте тільки в теплому вигляді.
Шовковиця і вишня. Змішайте між собою подрібнені 3 частини кореня тутового дерева (шовковиця) і 1 частина кори вишні, залийте сировину в темній тарі горілкою і поставте на 2 тижні для настоювання, періодично струшуючи тару. Приймати настоянку потрібно по 15-20 крапель 3 рази на день, до прийому їжі. Даний засіб має протипухлинну дію, розсмоктує вогнища хвороби, зміцнює стінку матки.
Профілактика ендометріозу
Профілактика хвороби включає в себе:
- Відмова від безконтрольного застосування гормональних препаратів;
- Регулярний огляд у гінеколога;
- При наявності симптомів різних захворювань своєчасно звертатися до лікаря, щоб запобігти хронізації хвороби;
- Дотримання гігієни сечостатевої системи;
- Уникати абортів;
- Більше рухатися, вести активний спосіб життя;
- Відмова від алкоголю, кинути палити.
До якого лікаря звернеться?
- Гінеколог
Відео
Здоров’я Вам, миру і добра!
Джерела
1. “Ведення пацієнток з ендометріозом», наказ МОЗ РФ №319 від 06 Квітня 2016 року.
2. “Endometriosis”, RCOG, Липень 2016.
