Гнійна ангіна – симптоми і лікування

0
683

Гнійна ангіна – гостре запалення мигдалин лімфатичного глоткового кільця, найчастіше піднебінних мигдалин (гланди), на яких формуються гнійні осередки різної форми.

Що таке гнійна ангіна і в чому її відмінність від інших видів ангіни (тонзиліту)? Перші ознаки, як розпізнати, як лікувати гнійну ангіну лікарськими і народними засобами

Власне, термін “гнійна ангіна” є розмовним і загальним, тому що за ним приховані більш точні діагнози, які якраз і ставляться в залежності від гнійного процесу. Такими формами “гнійної” ангіни є:

  • фолікулярна ангіна – гнійники на поверхні мигдальних фолікул у вигляді білих розсіяних крупинок.
  • лакунарна ангіна – гнійники формуються в лакунах, через що нагадують дрібні білясті річечки на мигдалинах.
  • флегмонозная ангіна – розвиток відбувається переважно при занедбаності захворювання, через що гнійний процес досягає більш глибинних шарів ротоглотки, де формується великий гнійний і дуже сильно болючий вогнище, який лікується хірургічним шляхом.

Також, при ослабленні організму і/або відсутності адекватної медичної допомоги бувають і змішані форми хвороби, наприклад – фолікулярно-лакунарна ангіна, або все та ж флегмонозная форма.

Ще дуже важливо виділити той факт, що і сам термін «ангіна» є розмовним позначенням запального процесу в мигдалинах, тоді як офіційна медицина позначає це захворювання тонзилітом, від латинського «tonsillae» (мигдалини) і приставка «-itis» (запалення). Таким чином, в двох словах хвороба і характеризується – “запалення мигдалин”.

Тонзиліт – МКБ

МКБ-10: J03
МКБ-10-КМ: J35.01
МКБ-9: 034.0
МКБ-9-КМ: 474.00

Симптоми

Симптоматика при гнійних ангінах дуже схожа за клінічними проявами, оскільки їх виною в основному є одні і ті ж види бактеріальної інфекції, і різниться частіше зовнішнім виглядом (локалізацією запалення) і тяжкістю перебігу.

Інкубаційний період гнійної ангіни становить від 24 годин до 3х діб. Саме за цей час бактеріальна інфекція викликає імунну реакцію організму.

Перші ознаки гнійної ангіни

  • Відчуття дискомфорту в області ротоглотки, особливо під час вживання їжі або холодних напоїв;
  • Першіння, хворобливість і почервоніння в горлі;

Основні симптоми гнійної ангіни

  • Біль в горлі, причому, якщо на початку хвороби вона з’являлася тільки при ковтанні грубої або гарячої/холодної їжі, то в міру розвитку ангіни вона пригнічує людину практично цілодобово;
  • Горло стає почервонілим, що вказує на запальний процес, з’являється набряклість і збільшення мигдалин;
  • На мигдалинах з’являються дрібні або великі білуваті або білувато-жовті гнійні утворення;
  • Температура тіла, як реакція організму на інфекцію підвищується до 37,5 °С і вище, і в міру поширення гнійного процесу зазвичай збільшується, з’являється періодичний озноб;
  • Людина відчуває слабкість, розбитість, постійне відчуття втоми і невиспаності;
  • Можуть з’явиться болі в різних частинах тіла, особливо в м’язах (міалгія), суглобах (артралгія), голові, а іноді і серце;
  • Ще однією ознакою ангіни та інших ГРЗ є збільшення шийних і підщелепних лімфатичних вузлів, розташованих поблизу від джерела запалення.

Зрідка, але в медичній практиці бувають випадки ангіни без підвищення температури тіла.

Зазвичай подібні явища пов’язані з порушеннями терморегуляції організму, винуватцями чого найчастіше виступають різні ендокринні розлади (гіпотиреоз), надмірна втрата крові або збій в роботі головного мозку (алкогольне або наркотичне сп’яніння).

Як виглядає гнійна ангіна-фото:

Як виглядає гнійна ангіна - фото фолікулярної ангіни

Як виглядає гнійна ангіна - фото лакунарної ангіни

Причини гнійної ангіни

Головними винуватцями запалення поверхневих лімфовузлів в ротоглотці, якими і є мигдалини, майже завжди стає бактеріальна інфекція. Дуже рідко цьому процесу можуть посприяти грибки. Вірусна інфекція не викликає гнійні утворення і може бути винуватцем тільки катаральної або герпетичної ангіни. Звичайно, віруси і грибки здатні додатково послабити місцевий і загальний імунітет, і тоді з’являється ризик приєднання бактерій в якості вторинної інфекції. Але це вже інший варіант розвитку хвороби.

Збудниками гнійної ангіни в більшій мірі є стрептококи (особливо бета-гемолітичний стрептокок А, пневмокок) і стафілококи. Рідко – менінгококи, гемофільна паличка.

Основні способи передачі інфекції – повітряно-крапельний, контактно-побутовий.

Ще варто сказати, що ризик розвитку гнійної ангіни різко знижується при хорошій реактивності імунної системи, або простіше кажучи, міцному імунітеті. Якщо зі здоров’ям все добре, то патогенні мікроорганізми, якщо їх в дихальні шляхи проникає невелика кількість прибиваються імунними комплексами ще на початковій стадії тонзиліту, не даючи йому розвинутися. Інша справа, коли бактерій в ротоглотку потрапляє велика кількість – через пиття з однієї пляшки/чашки після хворого, або рукостискання з носієм інфекції і подальший контакт забрудненої руки зі слизовими ротової порожнини.

Головні фактори, при яких знижується реактивність імунітету:

  • Переохолодження або обмороження організму, промоклі ноги в холодну пору року, носіння мокрого одягу;
  • Пиття дуже холодної рідини або страву дуже холодної їжі (морозиво) з високою швидкістю, що призводить до переохолодження мигдалин в ротоглотки і їх інертність по відношенню в збудників, що потрапляють в органи дихання з потоками забрудненого повітря;
  • Зловживання алкогольними напоями, куріння, наркотики;
  • Зловживання лікарськими препаратами, особливо без консультації з лікарем – антибіотиків, гормоналок (ГК), імуносупресантів;
  • Недолік в організмі вітамінів і макро-мікроелементів (гіповітамінози);
  • Підвищені фізичні та розумові навантаження на організм без належного відпочинку, стреси;
  • Проживання в екологічно забрудненому регіоні-поблизу виробничих підприємств, заводів, цехів, ТЕС або в центрі густонаселеного міста з величезною кількістю повз проїжджаючих автомобілів.

Діагностика

Діагностика гнійної ангіни включає в себе:

  • Загальний огляд ротоглотки пацієнта, пальпація лімфовузлів, збір анамнезу, скарг;
  • Бактеріологічне дослідження мазка з ротоглотки на наявність і визначення бактеріальної інфекції;
  • Загальний і біохімічний аналіз крові, при яких в разі гнійного процесу виявляються наступні показники – підвищення ШОЕ, підвищення лейкоцитів, нейтрофілів, зниження лімфоцитів, а іноді і моноцитів;
  • При підозрі на наявність вірусної інфекції, яка в поєднанні з бактеріями підсилює перебіг хвороби – ПЛР, ІФА;
  • При необхідності, тобто при підозрі на наявність ускладнень хвороби або наявності інших захворювань, через які могли запалитися мигдалини призначаються – рентгенографія, УЗД, комп’ютерна томографія.

Лікування гнійної ангіни

Лікування гнійної ангіни

Схема лікування гнійної ангіни підбирається на підставі даних, отриманих при огляді та обстеженні пацієнта.

Загальні ж рекомендації по лікуванню гострих і хронічних тонзилітів включають в себе:

1. Антибіотикотерапія

Антибіотики при гнійної ангіні є основними лікарськими препаратами по її лікуванню, адже як ми і писали трохи раніше, основні збудники при даному захворюванні – бактерії.

Вибір антибактеріальних препаратів робиться на підставі бактеріологічного дослідження. Однак більшість лікарів призначає препарати на підставі статистичних даних по гнійної ангіні свого округу і поширеності в тій місцевості тих чи інших видів інфекції.

Препаратами першого ряду серед антибіотиків можна виділити пенніціліни (“Амоксицилін”, “Ампіцилін”, “Бензилпеніцилін”), другого ряду цефалоспорини (“Цефалексин”, “Цефтазидим”) або макроліди (“Азитроміцин”, “Сумамед”, “Кларитроміцин”), якщо перші групи не допомогли. У разі алергії на пеніциліни/макроліди призначають лінкозаміди (“Лінкоміцин”).

2. Полоскання горла

Полоскання горла при гнійної ангіні допомагає змити з запалених мигдалин інфекційні мікроорганізми, гнійний наліт, а також створити певну протиінфекційну середу. Крім того, багато засобів для полоскання допомагають знизити больові відчуття і зменшити вираженість запаленого процесу.

Полоскання при гнійної ангіні найкраще проводити наступними засобами – содово-сольовий розчин (краще з парою крапель йоду), розчин фурациліну, мірамістину, хлоргексидину, відвару лікарських рослин з антисептичним і протизапальним ефектом (ромашка лікарська, шавлія, календула).

Кількість полоскань – 5-6 разів на добу. Тільки потрібно стежити, щоб засіб для полоскання не потрапляло всередину організму.

3. Зрошення горла

Зрошення при гнійної ангіні необхідно проводити для змазування мигдалин, знеболювання горла, зняття запального процесу. Для цього існують спеціальні засоби у вигляді спреїв, також володіють місцевим антисептичним ефектом.

Серед популярних засобів можна виділити – «Гексорал», «Тантум Верде», «Інгаліпт».

Максимальний ефект досягає в поєднанні з полосканнями.

4. Таблетки для розсмоктування

Таблетки для розсмоктування є льодяники, в яких містяться корисні для горла під час ангіни речовини, які знімають запалення, знеболюють, вбивають патогенну мікрофлору, знімають набряклість.

Популярними на сьогоднішній день є такі засоби – “Стрепсіліс”, “Септолете”, “Лізобакт”, “Фарингосепт”.

5. Жарознижуючі засоби

Тут відразу варто відзначити, що висока температура тіла є відповідною реакцією імунної системи на проникнення в організм чужорідних мікроорганізмів. У структурі таких патогенів присутній білок, який, як багато хто з Вас знають, під впливом високих температур згортається (смаження або варіння яйця). Таким чином, організм бореться з інфекцією і дуже важливо йому в цьому не заважати.

Інша справа, якщо температура піднімається для загрозливих для життя людини відміток (вище 40 °С) або не знижується протягом декількох днів з 39 °С у дорослих і 38,5 °С у дітей.

Серед сучасних жарознижуючих засобів виділяють велику групу-нестероїдні протизапальні препарати( НПЗЗ), до яких відносять “Ібупрофен”, “Німесил”, “Ацетилсаліцилова кислота”, “Диклофенак” та інші.

Також застосовують “Парацетамол”. Препарати НПЗЗ також знімають запальний процес, набряклість.

Знижувати температуру дітям краще компресами на водно-оцтовій основі або спеціальними дитячими жарознижувальними.

6. Імуномодулятори

Імуномодулятори призначаються для зміцнення імунної системи, що підвищує захисні функції організму і прискорює процес одужання. Ці ліки доцільно призначити при появі ризику ускладнень хвороби, особливо з боку серцево-судинної системи.

Популярними імуномодуляторами є – “Імудон”, “Бронхо-Мунал”, “Рибомунил”.

7. Протигрибкові засоби

Ліки проти грибкової інфекції призначаються при грибкової етіології гнійної ангіни, наприклад, через кандиди (Candida). Також їх можуть застосувати при вторинній грибкової інфекції на тлі основного захворювання.

Популярні антимикотики – » Ністатин«,»Кетоконазол”.

8. Фізіотерапевтичне лікування

Фізіотерапевтичні методи лікування гнійної ангіни застосовуються в період стухання гострого процесу і відсутності гнійних утворень, тобто в період ремісії. Ці методи м’яко впливають на запалення, знижуючи його вираженість, прискорюють регенерацію тканин, мають м’який протимікробну і іншими корисними діями.

Серед методів фізіотерапії можна виділити-УФ-опромінення, УВЧ-терапія, СВЧ-терапія, магнітотерапія.

9. Дієта

Дієта при гнійної ангіні схожа з дієтичним харчуванням і при інших формах тонзиліту.

Це перш за все легка їжа, яка подається в перетертому і теплому вигляді. Це потрібно для запобігання пошкодження запалених мигдалин, а також зменшення дратівної на них дії, що може привести до посилення запалення.

Продукти повинні бути багатими на вітаміни, макро-мікроелементи та інші корисні речовини.

10. Хірургічне лікування

Операція при гнійної ангіні призначається при флегмонозном вигляді, в разі формування паратонзіллярного абсцесу, коли в мигдалині утворюється кишеня, заповнений гнійним ексудатом. Даний процес також призводить до розплавлення тканин глоткового лімфовузла.

Операція полягає в розрізі під анестетиком гнійника, випускання гною, Промивання звільнилася порожнини антисептиком і установка дренажу з подальшою регулярною санацією порожнини лікарськими антимікробними засобами.

Іншим, але менш болючим оперативним втручанням є проколювання абсцесу, висмоктування з нього гнійного вмісту і промивання його спеціальними антисептичними розчинами.

У деяких випадках, наприклад при ризику задухи через сильно запалених і збільшених в розмірі мигдалин призначається і повне їх видалення.

Після оперативного втручання рекомендується регулярне полоскання ротоглотки антисептиком і содо-сольовим розчином.

Профілактика

Профілактика гнійної ангіни полягає в дотриманні наступних рекомендацій:

  • Своєчасне миття рук і дотримання інших правил особистої гігієни;
  • Уникати вживання дуже холодного пиття і їжі;
  • Тримайтеся на відстані не менше 2 метрів від осіб з ознаками ГРЗ, тобто кашляють і чхають;
  • Уникайте переохолодження організму, одягайтеся по погоді.

Відео

Здоров’я вам, миру і добра!

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here